ГОРИ
Ймовірно, найгарніша дорога
у світі
Трансфагараське шосе, озеро Балеа і гребля Відрару
Колись відомий британський ведучий Top Gear Джеремі Кларксон після проїзду цими серпантинами назвав Трансфагараське шосе однією з найнебезпечніших і водночас найкращою дорогою у світі. Що ж, йому видніше. Та й сумніватися в його словах не довелося ні у 2009 (коли вийшов епізод шоу), ні на початку вересня 2016-го, коли здійснилась давня мрія. Щоправда, замість астон мартіна сліди від шин на захмарених дорогах Трансильванських Альп залишала старенька кіа ріо.
"Трансильванські Альпи" або Південні Карпати – частина величезної гірської системи, що простягається кількома країнами: Україною, Угорщиною, Чехією, Польщею, Словаччиною, Сербією та Австрією.
Кажуть, на будівництві тоді загинуло ~40 людей
Трансфагараш збудували румунські військові за 4 роки. Такі масштабні проекти у 1970-х – не дивина. Особливо в Румунії, особливо за імпозантного диктатора Чаушеску. Кажуть, на будівництві тоді загинуло ~40 людей. Google maps вперто не пропонував їхати цим маршрутом на південь і ми до останнього вагалися чи зможемо втрапити з Трансильванії у Валахію. Зазвичай, шосе закрите з жовтня до червня. Не дивно, що упродовж 9 місяців тут лежить сніг, адже найвища точка – 2034 метри. Це майже Говерла!
Якби нас попросили словами описати Південні Карпати, то ми б сказали: "Уявіть, що навколо Чорногора, яка різко переходить у Свидовець, а потім знову Чорногора, і – різко Татри".
Звісно, порівняння з українськими Карпатами дещо перебільшене. Гори тут вищі та скелястіші, а картинки навколо, завдяки можливості пересуватися швидше, – більш динамічні.
Плани збудувати дорогу були ще у 1962 році. Однак, через брак грошей, будівництво відклали.
Під час планування подорожі цей день мав стати highlight'ом. Дивовижно, але highlight'ом став кожен із 6-ти днів насиченої мандрівки. Румунія – неймовірна країна і знайомитися з нею ми почали з блогу Ігоря Меліки. Наш маршрут відрізнявся лише тим, що через неплановану заміну гальм в машині ми не втрапили у соляні шахти Турди.
Загальна довжина – 150 км. Перетнути хребет Фагараш радять з півночі на південь.
Дороги в Румунії чудові. Тут є і знаки, і розмітка, і загорожі. Навіть на висоті понад 2000 м.
До найвищої точки перевалу можна дістатися також канатною дорогою.
Спочатку Трансфагараш збудували лише з однією смугою. Але згодом, аби підвищити статус до рівня національної дороги, добудували ще одну. Військові витратили близько 6000 тонн вибухівки, а загалом над масштабним проектом працювало 50 000 осіб.
Може скластися уявлення, що Трансфагараш – цілком безлюдне місце. Але це зовсім не так. Тут сотні людей і всі роблять селфі.
Озеро Балеа
Bâlea, Биля – льодовикове озеро на висоті 2034 м на горі Фегераш. Поруч є готель, метеорологічна станція, величезна парковка і... базар!
"Вишенька на тортику" – льодовикове озеро Балеа. Ймовірно, найгарніше озеро, яке доводилося
бачити досі.
бачити досі.
Це – найвища точка перевалу. Водночас і найбільш залюднена: десятки машин, сотні туристів з усього світу, але найбільше, здається, з Румунії. Далі тільки вниз, або... вгору!
До найвищої гори Румунії Молдов'яну (2543 м) рукою подати. Або кілька годин мандрівки від озера.
Стрімкий підйом вгору, кілька фото і вниз.
Споглядаємо баранів на схилі навпроти.
І – знову в дорогу!
По інший бік 887-метрового тунелю Капра-Балеа (Tunelul Capra–Bâlea Lac) вже Волощина і зовсім інша погода.
Деякі краєвиди нагадують сцени зі скандинавських саг
Іноді стає навіть трохи моторошно
Без зупинок весь шлях можна проїхати за 2-3 години. Але заради сотень фотографій, які, здавалося б, і без інстаграм-фільтрів уже цілком самодостатні, на дорогу вартує витратити весь день.
Але зупинятись систематично, і щоразу частіше, таки довелось. Від навантажень гальма в авто нагріваються настільки, що можна розпалити вогнище, а запах паленого в салоні – добрий сигналізатор, що пора взяти до рук камеру.
Гребля Відрару
5 років, 10 000 працівників, 400 жертв і два затоплених села – така ціна грандіозного будівництва на озері Vidraru.
Водосховище вміщує 465 млн. кубометрів води, а гребля забезпечує можливість працювати підземному заводу Корбень та 20 гідроелектростанціям на річці Арджеш. Висота греблі 166 м, довжина – 305 м. Тут 42 км підземних тунелів, а підземна гідроелектростанція на глибині 104 метри здатна виробляти в рік до 400 ГВт/год енергії.
Озеро вражає особливо перед заходом сонця
Гарантія на будівництво – 59 років. Кажуть, усі системи досі працюють бездоганно.
Дякуємо, що дочитали!
А ми поїхали далі, зупинилися у високогірному селі і продовжили мандрівку Трансильванією. Далі був замок Дракули, середньовічне місто Ришнів, надзвичайний Брашов, кольорова Сігішоара і "Веселий цвинтар" у Сепинцях.
P.S. Румунські Карпати неабияк вражають. За відчуттями десь так само, як колись мене вразили Мармароси – румунські Карпати, які частково розташовані на території України. Для натхнення і планування літньої мандрівки читайте karpaty.ua.
P.S. Румунські Карпати неабияк вражають. За відчуттями десь так само, як колись мене вразили Мармароси – румунські Карпати, які частково розташовані на території України. Для натхнення і планування літньої мандрівки читайте karpaty.ua.
Підпишіться
аби не пропустити оновлення блогу
© 2016 Chili Pepper production
Варто глянути