Біля Фюссена у Баварії майже на кордоні з Австрією і там, де рівнина переходить в Альпи, є замок короля Людвіга ІІ. Останній був диваком (офіційно – несповна розуму). Мало того, що він втопився, та перед смертю ще набудував собі чимало замків. Хто б що не говорив, але зі смаком у божевільного короля було все чудово.
У 3-му класі батьки купили популярні тоді пазли на 1000 штук. Ми довго їх складали, а потім запхали в рамку і повісили на стіну у моїй кімнаті. Та доволі велика картина висіла над ліжком десь років 15.
З Мюнхена до містечка Фюссен на кордоні з Австрією можна добратися залізницею – у Німеччині це Deutsche Bahn. Для економних туристів та й взагалі для мандрівок Баварією варто купити Bayern Ticket. З Фюссена до самого замка можна пройтися: дорога займе 20-25 хвилин.
Тут надзвичайно мальованича місцевість – озера і рівнина, яка різко змінюється горами. Поруч порівняно невеликий замок Гоеншвангау, у якому виріс Людвіг ІІ і який збудував його батько. Людвіг ІІ – дивак, персонаж відомий зокрема тим, що за життя набудував чимало замків. Його навіть відсторонили від влади зокрема й через любов розтринькувати гроші на створення прекрасного.
Правління Людвіга ІІ припало на досить складний час. Країна, яку ми сьогодні знаємо як Німеччину, у середині ХІХ – це більше 20-ти самостійних держав. Найсильніша з них – Пруссія – кілька десятків років проводила експансивну політику і остаточно об'єднала всі землі у 1871-му році. Це рік створення Німецької імперії із "залізним канцлером" Бісмарком на чолі. Людвіг ІІ же до справ військових був індифирентний, наступу прусаків протистояти не схотів: командування передав і сам поїхав у Швейцарію. Врешті баварці віддали трохи землі і сплатили чималі репарації.
Замок почали будувати у 1869-му ще до вищеописаних подій. Людвіг пожив у ньому лише півроку. Незважаючи на колосальні суми, в які обійшлося будівництво, борги короля перед кредиторами ще до початку ХХ століття погасили.
Ті, кому пощастило втрапити всередину, розповідають про вражаюче оздоблення кімнат.
Творчі пошуки і асоціальність дивного короля оточення не зрозуміло. Його відсторонили від влади й аргументували це невиліковною душевною хворобою. Врешті, за дивних обставин, він разом із лікарем втопився в озері.
Після смерті короля замок відкрили для відвідувачів. Кажуть, він є серйозним джерелом доходів цілої Баварії, що не дивно, зважаючи на тисячі туристів, які щодня купують вхідні квитки.
Фюссен – гарне маленьке містечко, де після виснажливої мандрівки замком можна випити чаю у місцевій кафешці.
Це одне з найгарніших місць, де я коли-небудь був. Водночас, це один з найбільш відвідуваних замків у Європі. Повно людей – одна з причин, чому я не пішов всередину. Сюди можна і, мабуть, я таки це колись зроблю, їхати з дроном і чекати доброї погоди, аби сфотографувати замок на фоні засніжених вершин і голубого озера.