Закопане у підніжжі Татр – найвищих Карпат – популярний туристичний центр. Від міської рутини сюди приїздять відпочити влітку, а взимку ще й покататися на лижах. Порівнювати з Буковелем, мабуть, не варто, але місцини навколо надзвичайні. Зовсім поруч – Краків, трохи далі – Катовіце (куди літає лоукост), а вже геть обабіч дороги – Словаччина. План на ті вихідні був простий: побачити Морське око і глянути на іншу країну з 1987 метрів над морем. Навпроти обидвох пунктів у блокноті мандрівок ми поставили жирні галочки.

Програмою наших кількох останніх візитів у Польщу щоразу опікується добрий друг Назар з дружиною, а віднедавна ще й з похресником Маркіяном. Вже кілька років вони живуть у Кракові. Інформаційний «мотиватором» для мандрівки вже вкотре є karpaty.ua.

Відрізок дороги, який їхали санами, здебільшого одноманітний – ущелина, з якої час від часу видно засніжені скелі. Інша справа – останній кілометр, який до озера довелося йти пішки. Височезні, півкілометрові, скелі виростають просто нізвідки.

Кажуть, Морське око – найбільше і найвідвідуваніше озеро в Татрах. Розташоване воно на висоті 1395 метрів. Це на 400 метрів вище, ніж Синевир, але й на 300 нижче, ніж Несамовите на Чорногорі.

Завзяті фотографи, коли знімають вражаючі таймлапси, тут проводять цілі ночі. Ідеальний час для фотошедеврів – пізня весна: лід на озері вже розтопився, а залишки снігу на горі попереду ще не зовсім. Взимку воно все виглядає більш стримано, але, повірте, це треба бачити! Надзвичайне місце, куди ми готові втрапити з наметом і штативом під час кількаденної мандрівки польськими й словацькими вершинами.

У Вікіпедії посилаються на WSJ, який нібито зробив рейтинг найкрасивіших озер світу – Морське око – у п'ятірці найбільш вражаючих. Оригінал статті ми так і не знайшли, але повіримо без вагань. В особистому рейтингу найгарніших озер для нас наразі на першому місці Балеа на шосе Трансфагарасан в Румунії.

Дорога вниз до паркінгу на санах займає всього лише півгодини. Туди ми втрапили вже після заходу сонця. Після ночівлі у готелі в Закопаному нас чекав не менш дивовижний день, але тепер ми дивилися на красу зверху вниз.

Гірськолижних трас тут кілька і пригледіли навіть дві-три для фрірайду... Ціни на абонементи терпимі, тому на одні вихідні мандрівка сюди може бути доброю альтернативою Буковелю. Та й Горгани значно нижчі, а за півкілометра немає словацького кордону.

Попри розвинену інфраструктуру волоцюги ходять сюди з кішками, льодорубами і снігоступами. За такої погожої днини вилізти на гору можна за добрих півдня.

Лижникам, яких тут чимало, у такі сонячні дні постійно заважають туристи. Щойно відкатаний ратраком сніг встелений слідами підошов жіночих чобіт і чоловічих кросівок, або й слідами від дитячих дуп, яким ліньки спускатися пішки з вершинки поруч.

Першу у Польщі канатну дорогу сюди збудували ще в 1930-х, реконструювали – у 2008. Дорога на висоту, вищу ніж український Свидовець, від підніжжя займає понад 20 хвилин. На вершині Каспрового верху є метеорологічна обсерваторія – найвища у Польщі. До 1939 такою була обсерваторія "Білий слон" на Попі-Івані на Чорногорі, але через змову Гітлера зі Сталіним, капітуляцію Польщі у перші тижні Другої світової і врешті переділу кордонів, країна обсерваторію втратила.

Сонячні ванни у засніжених горах варто приймати винятково в окулярах. Майстер-клас від Марічки :).

P.S. У Марічки новий наплечник Osprey, на які зараз суттєві знижки в Gorgany. Я відданий адепт Deuter'а, але цей вразив мене настільки, що зроблю окремий огляд, який буде згодом.